Парк “Веселі Боковеньки”

Створений в кінці 19 століття дендроло­гічний парк «Веселі Боковеньки» вважаєть­ся одним з кращих зразків садово-парково­го мистецтва того періоду. Вже в перші де­сятиріччя своєї історії парк незмінно викли­кав подив багатьох відвідувачів своїми ди­вовижними і різнобічними пейзажами, ство­реними поєднанням екзотичної рослиннос­ті, водних гладей річки та ставків з типови­ми степовими картинами — ділянками ціли­ни, білими мазанками під солом’яними по­крівлями на фоні блакитного безхмарного українського неба.

На правому березі р.Боковеньки Долинського району, непо­далік від с. Іванівки, чумаки зупинялися на нічний спочинок, вечеряли і весело рего­тали. З тих часів це місце і отримало назву «Веселих Боковеньок», а, закладений понад 100 років тому, став у наші часи Державним дендрологічним парком «Веселі Боковень­ки».

Сьогодні важко уявити, що колись серед посушливого південного степу не бу­ло жодного деревця. Тепер же парк пло­щею 109 га, який органічно увійшов в зага­льну територію дослідного лісового госпо­дарства «Парк «Веселі Боковеньки», має вигляд оази у цьому степу.
Розташований він на пологих схилах р. Боковеньки і балки Скотоватої.
При закладці парку використовувалися дерева, які б могли витримувати тривалу нестачу вологи в ґрунті.

Парк було засновано Миколою Льво­вичем Давидовим у 1893 році. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року парку присвоєно ім’я М.Л. Да­видова, на його честь на адміністра­тивному будинку відкрито меморіальну дошку.
Походив М.Л. Давидов з дворянської сі­м’ї середнього достатку. Ще студентом він уважно вивчав садово-паркове мистецтво. Створити свій унікальний парк — це була мета його життя. Протягом багатьох років Микола Львович скуповував і завозив до с. Іванівка саджанці й насіння цінних деревних та ча­гарникових порід з усього світу. Закладка парку була здійснена в 1893-1895 роках.
Парк пережив буремні роки Жовтневої революції та громадянської війни. У 1923 році на базі парку була створена дендроло­гічна дослідна станція Всеукраїнського управління лісами, яка через 7 років стала опорною базою Українського науково-дос­лідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького. Цього ж року Микола Львович став першим директором свого дітища, по-справжньому переймався долею парку, піклувався про кожне дерево, кожну квітку.

Парк пройшов не одну управлінську ре­організацію. У1993 році створено лісове до­слідне господарство «Парк «Веселі Боковеньки».
Зустріч з парком розпочинається із ста­ровинних цегляних воріт – однієї з небага­тьох споруд, що залишилась з часів засну­вання парку.
Основною композиційною віссю парку є річка Боковенька та тимчасовий водостік по балці Скотоватій, що впадає в неї. Вздовж вісі парку розташовані штучні водойми – озера «Золота рибка», «Кит» і «Великий став» з островом.

Композиційний центр парку – галяви­на, розташована на прирічковому схилі, яка обмежується в нижній частині звивом річки Боковеньки. У верхній частині галявини зна­ходяться адміністративні приміщення і пар­тер з фонтаном і квітниками. Тут же беруть початок 5 віялоподібно розміщених пейза­жів, кожен з яких є дивним витвором при­роди і людської фантазії. Ці пейзажі вима­льовуються на фоні глибокої перспективи степових ландшафтів і є поєднанням дерев, галявин та мальовничих водойм: сувора кра­са півночі, пейзаж середньоруських рівнин з традиційною білою берізкою, український пейзаж із затишним ставком та вербами…
У лісових балках – цілий каскад мальов­ничих ставків. Є тут і озеро «Кит», назва якого пішла від його форми і від того, що у свій час в його головній частині бив фонтан висотою 21 м.
Дерева у парку доповнюють одне одно­го. При цьому виявляється краса, як кожного з них, так і в поєднанні з іншими. У парку вперше на Україні було майстерно викорис­тано прийом гри світла й тіні. Та сама карти­на в різний час дня виглядає по-різному -такий ефект досягається тим, що по-різному падають тіні.